Бруківка не вбирає вологу, стійка до навантажень та реагентів, не вицвітає. Підходить і для пішохідних майданчиків, і для територій заїзду та стоянки автотехніки. Потужна доріжка або тротуар це довговічно та елегантно.
Особливо якщо вибрати якісний матеріал із гарним природним малюнком – наприклад, Житомирські граніти. Як укладають це дорожнє покриття?
Загальне
Перше питання, що визначає технологію, пов’язане з формою плиток. Бруски у формі правильного паралелепіпеда, що мають рівномірну товщину і схожі на кам’яну цеглу – цільнопиляна продукція. Її можна класти на монолітний шар твердого матеріалу (використовується бетон), підганяючи максимально щільно. Колотий граніт має більш фактурну поверхню із природними сколами, неідеальною геометрією граней. Такі елементи не вдасться рівно розмістити на твердій основі, тому їх укладають на піщано-цементну суміш, а зазори складають кілька мм. Якщо бруківка зістарена, теж необхідна податлива подушка з піску та щебеню.
Важливо
Вкрай бажано передбачити ухил близько 2-5% для відведення опадів до дренажних каналів або просто на ґрунт (залежить від призначення та навколишнього ландшафту). Його закладають на всіх етапах роботи. Доріжку трохи скошують до одного краю, а біля майданчиків піднімають центр над краями. Плюс підсумкова висота покриття повинна бути вищою за рівень землі – інакше постійно затоплюватиме. Якщо планується велике навантаження (проїзд транспорту), слід приділити особливу увагу армуючим сіткам.
На початку роботи за відповідними правилами встановлюються обмежувачі (бордюрні камені). Для рівного мощення необхідно протягнути по верхній межі майбутньої бруківки мотузку. Стики затирають клеючим складом або піскоцементом, або засипають річковим піском і трамбують. Загалом трамбування покриття виконують кілька разів, використовується віброплита, рідше ковзанка.
Укладання бетону
Спочатку майданчик розмічається, викопується котлован чи траншея. Важливо вирівняти та ущільнити дно, виключити рослинність – коріння витягується, в ідеалі яма обробляється отрутою. На дно іноді укладається геотекстиль, або одразу пісок. Його проливають водою та трамбують віброплитою. Потім засипають щебінь та заливають розчин, іноді з підкладанням дорожньої сітки. На застиглий, очищений та рівний бетон ціннопиляну бруківку кріплять спеціальним клеєм (іноді використовується плитковий, але майстри відзначають малий термін служби такої роботи). Або засипається суха цементно-піщана суміш, зверху лягають плити, потім все промочується водою.
На м’яку основу
Для укладання на пісок на підготовлене дно укладається геотекстиль, далі шар змоченого та утрамбованого піску. Після цього готують обмежувачі та укладають бруківку, затираючи шви піском.
Для укладання на щебінь порядок такий самий, тільки на текстиль кладуть і трамбують подушку із щебеню, потім роблять бордюри, після цього кладуть новий шар геотекстилю, засипають і трамбують пісок. Далі суха цементно-піщана суміш, яка після мощення промочується, а після застигання нижніх шарів використовується для затирання швів.
